Поняття юридичної відповідальності

Юридична відповідальність — одна з форм соціальної відпові­дальності. Сутність соціальної відповідальності полягає в обов'язку індивіда виконувати вимоги, що висуваються до нього суспільством, державою, іншими індивідами. Крім юридичної, в суспільстві діють і інші форми соціальної відповідальності: моральна, політична, орга­нізаційна, суспільна, партійна й інша.

Юридична відповідальність є важливим елементом правового ре­гулювання суспільних відносин, суть якого полягає в цілеспрямова­ному впливі на поведінку індивідів за допомогою юридичних засобів з метою впорядкування суспільних відносин, надання їм системності і стабільності, уникнення різких загострень соціальних конфліктів, втілення принципів соціальної справедливості тощо. Саме існування права як регулятора суспільних відносин обумовлене необхідністю підтримувати соціальний порядок у неоднорідному суспільстві, по­переджаючи будь-які відхилення від встановлених правил поведінки.

За допомогою юридичної відповідальності встановлюються дієві механізми охорони і захисту суспільних відносин від неправомірних посягань шляхом покарання діянь, які порушують умови нормально­го розвитку суспільства, суперечать інтересам держави, суспільства в цілому і окремих індивідів. К. Маркс визначав відповідальність як засіб самозахисту суспільства проти порушення умов його існування. Розгляд юридичної відповідальності саме в цьому контексті дозволяє з'ясувати її роль і значення в системі забезпечення і гарантування прав і свобод особи, їх охорони і захисту від незаконних порушень.

З категорією юридичної відповідальності пов'язано дуже багато полемічних питань, немає єдності у трактуванні цього явища.

Виділення в окремих наукових працях "позитивного аспекту" юридичної відповідальності призводить до ототожнення юридичної відповідальності з такими явищами правової сфери, як правова сві­домість і юридичний обов'язок.

Це призводить до того, що юридична відповідальність розгляда­ється не тільки як наслідок скоєного правопорушення, але й як на­слідок майбутньої, навіть правомірної поведінки, що абсолютно не­припустимо, бо це суперечить ретроспективному характеру юридич­ної відповідальності.

В інших випадках юридична відповідальність розглядається як "міра покарання правопорушника шляхом позбавлення його певних соціальних благ чи цінностей". Вид і міра стягнення або покарання за скоєне правопорушення міститься у санкції порушеної правової норми, отже, таке визначення юридичної відповідальності повністю ототожнює її з санкцією. Це невірно, адже, крім санкції, існують і ін­ші підстави притягнення до юридичної відповідальності.

Іноді юридична відповідальність визначається як "закріплена правовими нормами необхідність певної поведінки суб'єкта права". Таке визначення повністю ототожнює юридичну відповідальність з юридичним обов'язком і зовсім не розкриває її суті.

Визначення юридичної відповідальності як "обов'язку правопо­рушника перетерпіти певні обмеження" є також непереконливим, то­му що стосується не всіх без винятку видів юридичної відповідаль­ності, а лише тих, які носять карний характер.

Найбільш доцільним може вважатись наступний підхід.

Юридичною відповідальністю є застосування до особи, що скоїла правопорушення, примусових заходів, передбачених санкцією пору­шеної норми, у встановленому для цього процесуальному порядку від імені держави і на підставі закону.

Загальною метою усіх видів відповідальності є охорона право­порядку за допомогою примусових заходів. Ця мета, залежно від характеру правопорушень і їх наслідків, досягається або примусо­вим відновленням порушеного права і припиненням протиправних станів, або покаранням правопорушника, або найчастіше поєднан­ням першого й другого.



Ознаки юридичної відповідальності

Всі види юридичної відповідальності характеризуються такими ознаками:

1. Найважливішою ознакою юридичної відповідальності є те, що фактичною підставою її виникнення виступає правопорушення.

2. Притягнення правопорушника до юридичної відповідальності здійснюється в певному процесуальному порядку в результаті здій­снення правозастосовчої діяльності.

3. Притягнення до юридичної відповідальності, як й інші види правозастосовчої діяльності, здійснюється уповноваженими держав­
ними органами та їх посадовими особами, йому притаманний дер­жавно-владний характер.

4. Важливою ознакою юридичної відповідальності є чітка норма­тивна регламентація її здійснення.

5. Притягнення до юридичної відповідальності є невіддільним від державного примусу. Державний примус за скоєне правопорушення
чітко регламентується в санкціях правових норм, які визначають його вид і міру — кількісні показники. Цей примус завжди звернений
на правопорушника — особу, яка скоїла протиправне діяння, і тягне за собою негативні для нього наслідки, що виявляються у позбавлен­ні його певних благ, котрі йому належали до факту правопорушення.

Юридична відповідальність і державний примус тісно пов'язані між собою, але їх не можна повністю ототожнювати. Юридична від­повідальність завжди заснована на примусових санкціях. У свою чер­гу державний примус може здійснюватись і поза юридичною відпові­дальністю, у разі суспільної необхідності в умовах надзвичайного або воєнного стану (реквізиція, карантин, відселення).

6. Ще однією важливою ознакою юридичної відповідальності є наявність певних втрат для винної особи, які передбачені законом.

Позбавлення правопорушника певних благ є необхідною умовою юридичної відповідальності. Ці втрати є реакцією держави на шкоду,
заподіяну правопорушником суспільству, державі або окремій особі, і можуть носити для правопорушника особистий, майновий або ор­ганізаційний характер.